Тема: « Ігор Калинець « Писанки». Історія виникнення писанки»
Мета: - показати, яке значення має народна творчість в житті українців,
утверджувати в душах дітей добрі давні звичаї народу;
- розвивати емоційність у сприйнятті поезії, уміння визначати головну
думку;
- виховувати любов до вільної, незалежної України.
Обладнання: підручник, писанки, гарно оформлений пасхальний кошик.
Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок.
Хід уроку:
І. Оголошення теми, мети, завдань уроку
Тема нашого сьогоднішнього уроку нова і звучить вона так – Ігор Калинець « Писанки». Історія виникнення писанки.
Епіграф до уроку
Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам треба пишатись ним перед усім світом.
О. Довженко.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
1. Слово вчителя
На нашому сьогоднішньому уроці спробуємо добре засвоїти творчість, а саме поезію Ігоря Калинця, поговоримо про походження і особливості писанкарства, дізнаємось більше про свято Великдень, та про особливості проведення даного свята у селі.
2. Настала весна. У давніх слов`ян рік починається весною, із березня. Весну зустрічали радісно: із піснями, танцями, іграми. Пісні називали веснянками. А ще гаївками, маївками, рогульками.
Як тільки починали танути сніги, дівчата виводили на пагорби, навіть залазили на дерева і співали пісень, запрошуючи весну скоріше повернутися. Обряд цей називався закликанням весни.
Із нетерпінням хлібороби чекали повернення птахів, які, за повір`ям, приносять на своїх крилах тепло. Сіячі зверталися у веснянках і до землі, прохаючи її дати добрий урожай.
А якими віршами ви хочете сьогодні привітати весну.
1. « Веснянка» О. Олесь
2. « Синьоокий квітень» Ігор Яворський
Хочу додати, що весною люди не тільки готуються до робіт, але й святкують різні свята: Стрітення, Вербна неділя, і велике весняне свято, яке ми святкуємо весною – це Великдень.
Можливо знаєте про Великдень якийсь вірш.
1. « Писанка» Д. Чередниченко.
І\/. Основна частина уроку
1. Слово вчителя
Перейдемо до нашого уроку.
Народився Ігор Калинець у м. Ходорів на Львівщині. Закінчив філологічний факультет Львівського університету. До 1972 року працював в обласному архіві. Свою першу збірку поезій « Волинь купала» видав у 1966 році. Після цього багато років не було чути його поетичного голосу Батьківщини. У 1972 році І. Калинець був заарештований і засуджений.
І. Калинець – автор багатьох поетичних збірок. Дев`ять перших, об`єднані у видання « Пробуджена муза», вийшли у Варшаві. У 1991 році в Україні вийшла збірка « Тридцять алогій», за яку здобув Державну премію ім.. Т. Шевченка; у 1997 році – збірка « Слово триваюче».
Поезії І. Калинця мають прекрасну здатність перетворювати звичайне і буденне на святкове. Вони вчать нас простим і мудрим законам: жити у любові і злагоді з навколишнім світом.
Серед останніх творів письменника « Тут ангели чудяться» - 2004рік,
« Данка і Крак» 2004рік.
2. Конкурс малюнків « Орнамент писанки у моїй сім`ї»
Вдома я просила вас підготувати малюнки писанок, тепер ви вже розумієте чому.
Учень збирає малюнки.
Чому я просила вас підготувати малюнки?
По – перше скоро велике релігійне свято Великдень, а по – друге, сьогодні ми вивчаємо вірш « Писанки» І. Калинця.
3. Оголошення результатів конкурсу.
4. Бесіда з учнями
Перед тим як перейти до нашої поезії, давайте трохи поговоримо!
Вдома ви мали би дізнатись у бабусь і дідусів різні історії і легенди про Великдень, про писанкарство.
- Писанки – це невід`ємний компонент якого свята?
Писанки є невід`ємним компонентом Великодня, або як кажуть іще Пасхи. «Пасха в нас, - каже св. Григорій Богослов – це праздників праздник і торжество торжеств».
- Коли ми святкуємо свято Великдень?
Великдень припадає на різні дати, але святкуємо дане свято весною.
- Яка біблійна історія покладена в основі даного свято?
Після довгих знущань до розп`ятя та страждань на хресті Спаситель помер. Потім Господь Воскрес. Христове воскресіння відбулося дуже рано – в неділю третього дня по його смерті. Пасхальні торжества слід починати опівночі, або на світанку.
- Яка біблійна історія покладена в основі виникнення писанок, або крашанок.
Коли злі люди вели Христа розпинати на гору, що називається Голгофа, то кидали в нього камінням. А маленькі діточки, які дуже любили, бігли попереду і збирали те каміння у пазуху, щоб його менше було. Отож викидають вони його із пазухи, а то вже не каміння, а писанки!... так віддячила Матір Божа маленьким діточкам за їх добрі серця. То щоб не забувалася та дитяча доброта, перед Великоднем мама з діточками розписувала писанки.
Уточнення учня.
Але галунки ( крашанки мають зовсім іншу історію), можливо хтось знає?
В той день, коли розіп`яли Христа, мати його прийшла просити злих людей помилувати сина.
У дарунок за це принесла їм у подолі багато – багато білих яєчок. Впала вона на коліна і ненароком розсипала оту ношу. І стали вони у ту мить червоними. Кров Ісуса прийшла аби обагрянити її.
5. Слово вчителя
Що стосується свята Великдень ви знаєте майже все, а про решта особливостей даного свята ви дізнаєтесь пізніше. Зараз перейдемо до вірша
І. Калинця « Писанки».
6. Робота над поезією.
6.1. Виразне читання вірша вчителем.
6.3.Пояснення незрозумілих слів.
Писачок – паличка, якою воском наносять малюнок на писанки.
Взір – від слова узір, малюнок.
Сплет – від сплетіння, те саме, що і переплетіння.
Космацький орнамент – орнамент, характерний для села Космач Івано – Франківської області.
Ізгори – зверху.
6.4. Повторне читання вірша учнями.
6.5. Огляд різновидів писанок на території України.
( користуючись порт фоліо, та виставкою писанок)
7. Гра « Рукодільна справа».
Декілька учнів розписують яйця так як вони роблять це вдома з мамою, а тим часом до нашого класу прийшов вчений фольклорист ___________________
Про що ви нам хочете розповісти сьогодні?
Вчений: Я вам хочу розказати про історію виникнення писанкарства.
Отже почнемо з самого початку. Чисте, гладко фарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло релігійно – обрядового значення ще задовго до християнства. Зважаючи на фізичні особливості шкаралупи яйця, середньовічні писанки до наших днів не збереглися. Однак масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. У 19 ст. писанкарство у різних художніх варіантах побутувало на всій території України, про що свідчать давні колекції українських писанок у музеях Києва, Львова, Кракова та ін. техніка декорування писанки різнилася, тому що виготовляли їх сільські дівчата і жінки, монастирські ченці ій іконописці, міські панночки, пекарі. Але великого оберту писанкарство набуло у 60 роках, у зв`язку з посиленням інтересу до народного мистецтва й національної культури. Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва.
8. Запитання учнів до вченого.
* З чого виготовляли червону фарбу в давні часи?
Сьогодні немає проблем з розписуванням святкових яєць, а в давні часи червону фарбу добували з міцного відвару із цибулиного лушпиння.
** А інші фарби з чого добували?
Жовту фарбу добували з цибулиного лушпиння і квіточок бузка, зелену фарбу виготовляли відваривши соняшникове насіння та ягоди.
9. Аналіз гри « Рукодільна справа».
\/. Закріплення матеріалу.
Гра « Відкриймо слово».
Учні підходять до вчителя який має листочки з номерами завдання на дошці, учні мають відгадати те слово, номер якого вони вибрали, і яке має завдання.
* Домашня робота:
Вивчити вірш І. Калинця « Писанки» напам.
** ПІДСУМОК УРОКУ.
| 
